Зараз шахрайство в інтернеті вже стало частиною нашого життя. Інтернет-шахраї створюють все нові стратегії введення довірливих людей в оману заради отримання конфіденційної інформації або одразу – грошей. Вони різні: від широкомасштабних фішингових кампаній, спрямованих на широку аудиторію, до більш персоналізованих шахрайських схем, які поширюють в онлайн-спільнотах або надсилають у приватних повідомленнях. Проте мета у них одна: скористатися потребою в інформації, допомозі та безпеці заради наживи. Розуміння природи цих загроз і того, як їх розпізнати, допоможе не потрапити у тенета інтернет-злочинців, повідомляє UNHCR – The UN Refugee Agency. Як уникнути шахрайських схем Щоб не стати жертвою інтернет-злочинців, потрібно:
– уникати переходу за посиланнями в електронних листах та повідомленнях, особливо якщо вони надходять з невідомих або підозрілих джерел;
– замість переходу за посиланнями, вводити безпосередньо URL-адреси відомих сайтів, як-от банків або постачальників комунальних послуг;
– перевіряти адресу електронної пошти та домен відправника, щоб переконатися, що вони відповідають контактним даним справжньої організації;
– бути обережним з терміновими та несподіваними запитами, які стосуються вашої особистої інформації або інформації стосовно рахунків, оскільки вони можуть бути спробою створити непотрібну паніку для швидкого виконання вимог;
– зберігати здоровий скептицизм щодо пропозицій, які здаються надто вигідними або хорошими, щоб бути правдою, оскільки вони часто свідчать про шахрайство;
– насторожитися, якщо пропозиція написана з граматичними помилками, дивно сформульована або погано оформлена. Яким чином можна стати мішенню злочинних схем Шахраї можуть здійснювати свої атаки через:
– листи та повідомлення- вони масово розсилають електронні листи або повідомлення, які імітують реальні пропозиції чи сповіщення, щоб швидко охопити широку аудиторію. Адреса відправника зазвичай імітує справжню організацію з незначними змінами або незнайомим доменним ім’ям, відсутній персоналізований підхід у повідомленні, створюється відчуття терміновості, щоб змусити діяти поспіхом, є прохання увійти до облікового запису або надати конфіденційні дані – паролі або банківські реквізити, також може бути повідомлення про приз або нагороду, особливо якщо ви не пам’ятаєте, чи брали участь у конкурсі;
– телефонні дзвінки – від осіб, які називають себе представниками органів влади або постачальниками послуг (найчастіше банками) з метою отримання особистої або фінансової інформації. Вони вимагають конфіденційної інформації, нагнітають напругу, щоб змусити діяти необдумано, залякують для отримання негайних відповідей, просять завантажити застосунок, щоб і “надалі вам допомагати”;
– оплачену рекламу в соцмережах або пошукових системах, яка імітує реальні пропозиції, але веде на шахрайські сайти. Пропозиції в них занадто гарні, щоб бути правдою, перенаправляють на сайти з дивними доменними іменами, які не є відомими або безпечними. Загалом це пропозиції легкої фінансової вигоди без особливих зусиль;
– приватні повідомлення від непов’язаних з вами або незнайомих вам осіб, у яких відчувається надмірна дружність, попри те, що ви ніколи не зустрічалися раніше, пропонується виконати простих завдань за гроші і відбувається швидке просування та перенаправлення на сайти. Куди перенаправляють своїх жертв шахраї та фішери Злочинці направляють своїх жертв на:
– підроблені сайти банків, які мають незначні відмінності в адресі від адреси справжнього сайту;
– фейкові сайти гуманітарних організацій;
– криптовалютні та інвестиційні платформи;
– фішингові сайти популярних сервісів – наприклад, Netflix, постачальника комунальних послуг тощо, але насправді ви передаєте дані кіберзлочинцям. Як карають кіберзлочинців За шахрайство в інтернеті передбачено покарання ст. 190 КК України – від штрафів до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У юридичній компанії Приходько та партнери пояснюють, що суворість покарання залежить від суми збитків, повторності та участі в організованій групі.
Кримінальна відповідальність зазвичай настає, якщо сума збитків перевищує 3028 грн. За невеликі суми крадіжок у мережі передбачено штраф від 34 000 до 51 000 грн, громадські роботи 200-240 годин, виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років. За значні крадіжки передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. А особливо великі розміри крадіжок передбачають позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Однак під час воєнного стану покарання суворіше- до 5 років позбавлення волі навіть за невеликі суми. Поширені запитання Які особливості мають підозрілі сервіси? У кіберполіції пояснюють, щотакі сайти вирізняються занадто привабливими пропозиціями. Зазвичай шахраями виявляються саме ті продавці, які пропонують найнижчі ціни.Якщо ж ви таки стали жертвою шахраїв в інтернеті, перше, що слід зробити – зателефонувати на лінію 102. Як купувати товари в інтернеті, щоб не нарватися на злочинців? Щоб придбати щось в інтернет-магазині і не стати жертвою кіберзлочинців, не робіть великих передплат. Інакше, натрапивши на шахраїв, можете не отримати свою покупку і втратити гроші. Краще і безпечніше використовувати післяплату. Який пароль є надійним? Для того, щоб створити безпечний пароль, слід використовувати комбінації великих та малих літер, цифр і спеціальних символів. Бажано використовувати фрази чи паролі, які не пов’язані з вашою особистою інформацією. А для різних акаунтів у соцмережах краще підібрати окремі паролі: один із ваших профілів зламають, інші будуть надійно захищені. Які персональні дані цікавлять злочинців? Не надавайте на незнайомих сайтах такі особисті дані: не повідомляйте термін дії вашої платіжної картки, CVV-код, номер паспорта, індивідуальний податковий номер та секретні банківські SMS-паролі. Адже з цією інформацією хакери можуть зробити все що завгодно, навіть викрасти усі ваші заощадження.
Оксана Тарасенко
