Спроба Європейського Союзу запровадити санкції проти іноземних портів і банків, котрі Росія використовує для продажу нафти в обхід обмежень, постала перед опором окремих держав-членів. Це може суттєво послабити новий санкційний пакет, повідомляє Bloomberg.
Як зазначається, низка країн висловила застереження щодо пропозицій запровадити обмеження проти портів у Грузії та Індонезії. Зокрема, Італія та Угорщина виступили проти санкцій щодо порту Кулеві в Грузії, а Греція і Мальта – щодо одного з портів в Індонезії.
Окремо Італія та Іспанія висловили заперечення проти можливих санкцій стосовно банку на Кубі. За словами співрозмовників агентства, цей банк є єдиною фінансовою установою на острові, що працює з іноземною валютою та обслуговує дипломатів і громадян ЄС.
Крім того, Греція та Мальта занепокоєні пропозицією замінити “цінову стелю” на російську нафту цілковитою забороною морських послуг, зокрема страхування і транспортування. Реалізація цього кроку залежить від підтримки країн G7, тоді як позиція США залишається невизначеною.
Джерела зазначають, що зростання опору може суттєво послабити зміст нового пакета санкцій, котрий на початку місяця представила Європейська комісія. Його мета – скоротити доходи Кремля від експорту нафти та посилити тиск на Москву з вимогою припинити війну.
Санкції в ЄС потребують одностайної підтримки всіх держав-членів. Очікується, що пакет можуть затвердити вже цього місяця.
Під час Мюнхенської безпекової конференції президент України Володимир Зеленський закликав ЄС та союзників посилювати санкційний тиск, щоб змусити главу РФ Володимира Путіна серйозно ставитися до мирних переговорів.
Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.