Група Метінвест продовжує вкладати сотні мільйонів доларів у розвиток бізнесу, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і низку труднощів. Про це під час форуму Forbes Money 2026 у Києві розповів керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба холдингу в понеділок, 1 червня.
За його словами, до 2022 року Метінвест щороку інвестував близько $1 млрд у розвиток виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств через війну обсяги інвестицій скоротилися, однак залишаються суттєвими.
“Зараз ця цифра значно менша, тому що ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо $250-280 млн на рік – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи”, – розповів Водовіз.
Він зазначив, що сьогодні головними напрямами інвестицій компанії є збереження виробничих потужностей, забезпечення стабільної роботи підприємств та розвиток власної енергетики – через постійні атаки на енергосистему та ризики відключень Метінвест активно розвиває резервні джерела живлення. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції сумарною потужністю 29 МВт, а також планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.
Паралельно Метінвест реалізує масштабні міжнародні проєкти. Ключовим інвестиційним пріоритетом холдингу за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва “зеленої сталі” в Італії. Проєкт має не лише зміцнити позиції компанії на європейському ринку, а й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно на половину потужності. Для цього Метінвест планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ та постачати його на майбутнє італійське підприємство.
Додатково компанія розраховує посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планують забезпечувати гарячекатаним прокатом із Запоріжсталі.
Водночас серед головних перешкод для нових інвестицій у Метінвесті називають ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна.
“Сьогодні всі хочуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці чинники впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна”, – наголосив він.
Ще одним серйозним бар’єром залишається дефіцит доступного фінансування: через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових проблем бізнес називає обмеження державних банків, складні комплаєнс-процедури та відсутність дієвих механізмів страхування воєнних ризиків.
У Метінвесті вважають, що для залучення масштабних інвестицій держава має створити умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості держбанків і запровадити механізми гарантування та страхування ризиків війни.
“Великі інвестиції – це доступ до інституціональних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків”, – підсумував Олександр Водовіз.
Як повідомлялось, за підсумками I кварталу 2026 року компанія Метінвест сплатила 4,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
У квітні компанія Metinvest B.V. оголосила про повне та своєчасне погашення облігацій із терміном обігу до 2026 року на понад $1 млрд.
