15 червня 2026 року в Люксембурзі відбулася Друга міжурядова конференція між Україною та Європейським Союзом, яка ознаменувала перехід від політичних декларацій до складної юридичної та бюрократичної роботи. Сторони офіційно відкрили переговорний Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals).
Цей крок фактично запускає детальний процес синхронізації українського законодавства з європейським, що є фінальною стадією на шляху до повноцінного членства в ЄС. Що таке переговорні кластери
Вступ до Євросоюзу вимагає від країни-кандидата повного впровадження acquis communautaire — сукупності всього законодавства ЄС. Для зручності весь масив законів поділено на 33 переговорні розділи, які, у свою чергу, згруповані у 6 великих тематичних кластерів.
Кластер 1 Основи має унікальний статус. Згідно з новою методологією розширення ЄС, він відкривається першим, а закривається останнім — лише перед самим підписанням договору про вступ. Прогрес у цьому кластері визначає темп усіх інших переговорів: якщо країна гальмує реформи у сфері правосуддя чи антикорупції, ЄС має право заморозити переговори навіть в успішних економічних блоках. З чого складається перший кластер?
Перший блок формує базовий фундамент демократичної європейської держави. До нього входять п’ять ключових розділів: Розділ Назва сфери Головні завдання для України Розділ 23 Судова влада та фундаментальні права Завершення реформи судів, боротьба з топ-корупцією, захист прав людини та меншин. Розділ 24 Правосуддя, свобода та безпека Інтеграція правоохоронних органів, боротьба з організованою злочинністю, контроль кордонів. Розділ 5 Публічні закупівлі Повна адаптація системи Prozorro до директив ЄС, прозорість державних витрат. Розділ 18 Статистика Синхронізація методів збору даних із Євростатом для об’єктивного оцінювання економіки. Розділ 32 Фінансовий контроль Впровадження європейських стандартів аудиту та захист фінансових інтересів ЄС. Як вдалося зняти блокування
Відкриттю першого кластера передував тривалий етап скринінгу (аналізу відповідності українського законодавства європейському), який тривав понад рік. Окрім технічної роботи, Києву довелося долати серйозні політичні перепони.
Головним викликом традиційно залишалася позиція Угорщини, яка погрожувала накласти вето на перехід до наступного етапу інтеграції. Компромісу вдалося досягти напередодні конференції: Будапешт зняв своє вето в обмін на письмову згоду Києва розширити права угорської національної меншини на Закарпатті у сфері освіти та мови, що було зафіксовано в рамках вимог Розділу 23. Дорожня карта реформ
Відкривши перший кластер, Україна отримала від Єврокомісії перелік проміжних бенчмарків — конкретних умов, які необхідно виконати для подальшого просування. Тільки після їхньої реалізації сторони зможуть перейти до закриття розділів.
Водночас політичне зелене світло від усіх 27 країн-членів ЄС відкриває шлях для прискореного графіка. Європейські дипломати планують використати поточний імпульс і розглядають можливість відкрити всі інші п’ять переговорних кластерів одночасно.
Орієнтовна дата наступного масштабного розширення переговорного фронту — 14 липня 2026 року. Якщо це станеться, Україна розпочне предметні переговори за наступними блоками:
1. Внутрішній ринок (вільний рух товарів, капіталів, послуг та робочої сили).
2. Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання (податки, цифрова трансформація, соціальна політика).
3. Зелений порядок денний та сталий зв’язок (екологія, енергетика, транспорт).
4. Ресурси, сільське господарство та згуртованість (найскладніший фінансовий блок, що стосується аграрних квот та регіонального розвитку).
5. Зовнішні зв’язки (торговельна політика та безпека).