Після розриву зв’язків із Заходом Росія за правління Володимира Путіна перетворилася на молодшого партнера Китаю. Пекін обережно, втім, послідовно розширює свій вплив на Москву, домагаючись вигідних для себе рішень. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на посадовців обох країн та аналітиків.
Китай вибудовує відносини не лише з Путіним і його найближчим оточенням, а й із представниками російської еліти та посадовцями, які можуть визначати майбутнє країни після зміни влади.
Співрозмовник WSJ, близький до російських спецслужб, заявив, що в Росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства та вербування посадовців середньої ланки. Водночас Москва не поспішає публічно говорити про ці випадки або порушувати їх перед Пекіном, побоюючись погіршення відносин. Китай отримує поступки від Москви
За оцінками аналітиків, Пекін уже домігся значних поступок від Росії, хоча уникає демонстрації переваги, щоб не принижувати Москву та особисто Путіна.
Одним із прикладів є Центральна Азія. Російський лідер тривалий час виступав проти посилення китайського впливу у регіоні, який Кремль традиційно вважає сферою своїх інтересів. Однак через міжнародну ізоляцію Москва поступово втрачає позиції на користь Пекіна.
За даними WSJ, Китай зміг переконати Росію погодитися на використання юаня як основної валюти у Банку розвитку Шанхайської організації співробітництва, який має фінансувати проєкти у Центральній Азії.
Водночас інші міжнародні фінансові структури під впливом Китаю не надали Росії можливостей для обходу західних санкцій. Зокрема, Москва була відключена від Азійського банку інфраструктурних інвестицій та Нового банку розвитку БРІКС. Росія стала сировинним придатком Китаю
Економічна залежність Москви від Пекіна суттєво зросла після початку повномасштабної війни проти України та посилення західних санкцій.
Росія постачає Китаю переважно нафту, газ та інші природні ресурси, часто зі значними знижками. За даними видання, у 2013 році, коли Сі Цзіньпін уперше зустрівся з Путіним після приходу до влади, на Китай припадало близько 10% зовнішньоторговельного обороту Росії. Нині цей показник зріс приблизно вчетверо.
Тим часом, частка Росії у зовнішній торгівлі Китаю залишається меншою за 4%. Пекін не поспішає погоджувати Силу Сибіру-2
Одним із найпоказовіших прикладів нерівності у відносинах стала ситуація з газопроводом Сила Сибіру-2.
Під час візиту російської делегації до Китаю у 2025 році глава Газпрому Олексій Міллер заявив про нібито підписання юридично зобов’язувального меморандуму щодо будівництва газопроводу. Однак Китай офіційно не підтвердив інформацію. Окрім того, умови майбутніх постачань, зокрема ціна, залишилися невідомими.
Під час подальших переговорів китайська сторона дала зрозуміти, що погодиться на проєкт лише за умови постачання газу за ціною, близькою до внутрішнього ринку РФ. Більше того, росіянам було вказано, щоб вони більше не порушували це питання, доки не погодяться на умови Пекіна. Серед підписаних Путіним день через 42 угоди та декларації жодних документів щодо Сили Сибіру-2 не було. Аналітики вважають, що Пекін не має економічної необхідності поспішати з новим газопроводом, оскільки Китай може отримувати газ з інших джерел, зокрема через імпорт СПГ.
Втім, за оцінкою експертів, Китай зацікавлений зберігати залежність Росії та отримувати максимально вигідні умови для співпраці.
Слід зауважити, що обсяги взаємної російсько-китайської торгівлі 2025 року вперше з початку війни скоротилися — на 6,5%, до 1,63 трлн юанів ($234 млрд).
У мінусі виявилися як постачання китайських товарів в РФ (на 3,4% за рік), так і російський експорт в КНР (на 9,9%).
Рівень залежності РФ від Китаю сягнув максимуму – ЗМІ