Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА) за два роки роботи охопив майже всю Україну: громади перевірили та внесли до системи понад 330 тисяч назв вулиць, що становить понад 99% від загальної кількості. Також до Реєстру вже додали майже 7,8 млн адрес – це 74,8% усіх об’єктів, повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
Першим кроком стало впорядкування назв вулиць. Роботи з їхньої перевірки стартували 24 липня 2024 року. Нині до ЄДРА приєдналися 1 302 громади, а 1 264 з них уже повністю завершили цей етап. У 23 областях України верифікацію назв вулиць виконали на 100%.
Наступний етап – перевірка самих адрес: правильності номерів будинків, їхнього розташування та географічної прив’язки. Цю роботу повністю завершили вже 437 громад.
Серед найбільших міст найкращі показники з перевірки адрес демонструють Кривий Ріг – 77,64%, Миколаїв – 77,25%, Дніпро – 65,56%, Полтава – 64,19% та Запоріжжя – 54,40%.
Заступниця міністра Наталія Козловська наголосила, що створення якісної адресної бази є важливим кроком для цифровізації держави.
“Якісні адресні дані – це мінімум помилок під час обміну інформацією між державними системами, відсутність дублювання чи некоректного зазначення адрес”, – зазначила вона.
За її словами, точні адреси також допоможуть громадам краще керувати територіями та ефективніше адмініструвати місцеві податки.
“Для громад це дієвий інструмент управління територіями та адміністрування місцевих податків, що напряму впливає на наповнення бюджетів”, – додала Козловська.
ЄДРА створюють із використанням європейської методології INSPIRE, що дозволить українській системі взаємодіяти з міжнародними геоінформаційними сервісами та іншими державними реєстрами.
У Міністерстві зазначають, що надалі планують завершити перевірку всіх адрес, інтегрувати Реєстр з іншими цифровими системами та використовувати його як основу для відновлення громад і планування їхнього розвитку.
Як повідомлялось, Україна має намір повернути історично українські назви іноземним топонімам, які мають українське походження. Використання таких назв є невід’ємним правом держави та відповідає чинному законодавству України, що регулює питання найменування географічних об’єктів.
В Києві перейменували десяток вулиць в межах дерусифікації
