Під час виборів до Держдуми РФ диктатор Путін вперше за час свого перебування при владі відвідав один із Курильських островів, який Токіо вважає своїм. Це сталося на тлі погіршення економічної ситуації в Японії, посилення підтримки України та жорсткішої політики щодо Росії з боку нового уряду. Чи змусить цей подвійний удар – тиск Москви та фінансова криза – Токіо скоротити підтримку Києва та переглянути свою зовнішню політику? Кара за підтримку України Нещодавно під час передвиборчої парламентської компанії диктатор РФ Володимир Путін демонстративно відвідав один з Курильських островів вперше за понад 20 років свого перебування при владі. Йдеться про спірний острів, який Росія називає Ітуруп, а Японія – Еторофу.
Експерти Інституту вивчення війни ISW вважають, що це була відповідь на більш рішучу оборонну політику, яку нещодавно задекларувала Японія. Нагадаємо, 4 серпня Міністерство оборони Японії опублікувало нову Білу книгу – щорічний звіт-стратегію оборонної політики країни. У ньому офіційний Токіо включив Росію до списку основних критичних загроз для Японії.
Напередодні відвідування найбільшого Курильського острова, під час візиту на військові навчання на Сахалін, Путін заявив, що Москві необхідно “забезпечити безпеку російської держави на всіх її рубежах, на всіх територіях” та сказав, що побачив загрозу з боку НАТО на цьому напрямку. “Ми бачимо, на жаль, що тут зростає конфліктний потенціал. Сюди просочується НАТО, створюються нові військово-політичні блоки, тут розміщуються і плануються до розміщення нові системи озброєнь, які створюють загрозу і для нашої країни”, – відмітив Путін. Також він сказав що суверенітет РФ над Курильськими островами сумніву не підлягає.
Крім того, Путін розкритикував нинішній уряд Японії за його підтримку України та жорсткішу політику щодо Росії. Нагадаємо, Токіо приєднався до санкцій проти РФ, надає Україні фінансову й іншу допомогу та координує свою політику з країнами G7. А уряд Санае Такаїті, що прийшов до влади в жовтні минулого року, посилює військово-політичне співробітництво зі США та нарощує оборонні видатки. Саме цю зміну курсу Москва протиставляє періоду Сіндзо Абе, коли Кремль і Токіо підтримували значно активніший політичний діалог і намагалися домовитися про територіальну суперечку.
Своєю чергою командувач Тихоокеанським флотом РФ Віктор Ліїна, також піддав критиці оборонну політику Японії та збільшення її військових видатків, додає ISW.
Все це вже обурило Японію, яка наполягає на своєму суверенітеті щодо Курил і вважає їх окупованими з часів Другої світової. “Ми сподіваємося, що російська сторона повністю усвідомлює всю серйозність цього питання”, – підкреслила прем’єр-міністр Японії Санае Такаїті. Вона також нагадала, що Курили є винятково японською територією “як в історичному, так і в міжнародному праві”, а тому Путін своїми діями “погіршив ставлення Японії до Росії”. Треба продемонструвати велич електорату Українські експерти вважають, що Путін використав візит на Північні території Японії як спосіб продемонструвати силу та “велич” російському виборцю. Таку думку висловив доктор політичних наук Ігор Петренко в ефірі телеканалу FREEДОМ.
За його словами, питання приналежності островів залишається давньою територіальною суперечкою між Москвою та Токіо. Японія не визнає російського суверенітету над ними, а попередні російсько-японські домовленості передбачали, зокрема, утримання від відвідування спірних територій вищим політичним керівництвом.
На думку Петренка, рішення Путіна поїхати на острови пов’язане насамперед із потребою показати росіянам хоча б якісь зовнішньополітичні “успіхи”. “Путіну залишається дуже мало місця, де він може демонструвати якусь свою “велич”. Але ось візит на Північні території Японії – це знову ж таки наголосити: дивіться, ми великі, свого часу ми віджали цю територію у Японії, і ми все повіджимаємо, все заберемо, все повернемо, розширимо і так далі”, – вважає експерт. На його думку, Кремль змушений шукати нові приводи для демонстрації сили, оскільки ситуація на фронті не дає підстав говорити про значні успіхи російської армії. Візит на фоні кризи Цікаво, що візит Путіна до Японії припав на часи, коли там погіршується економічна ситуація.
Нещодавно японський фондовий ринок пережив помітне падіння: індекс Nikkei 225 знизився приблизно на 5% за місяць. Причому це було не одноразове падіння, а серія обвалів і корекцій, що може свідчити про глибші проблеми в економічній моделі країни.
Однією з ключових причин Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” називає завершення тривалої епохи наднизьких і негативних відсоткових ставок. “Японська модель мала перейти від політики негативних ставок до нового етапу економічного зростання. Натомість країна отримала прискорення інфляції, проблеми на фінансових ринках і падіння єни”. – вважає Кущ. На його думку, додатковою проблемою стало те, що модель економічного розвитку, започаткована прем’єр-міністром Сіндзо Абе, не отримала повноцінного продовження. Йдеться про “абеноміку” – поєднання масштабного монетарного стимулювання, бюджетної політики та структурних реформ, покликаних вивести японську економіку зі стагнації.
Тиск посилює і валютний фактор. Єна залишається слабкою щодо долара, а Японії потрібні значні обсяги американської валюти для стабілізації власної грошової одиниці. Це впливає і на поведінку країни на ринку американських державних облігацій: замість нарощування вкладень у Treasuries Токіо змушений використовувати частину своїх доларових активів для підтримки єни.
За оцінкою Куща, це створює ризики не лише для самої Японії, а й для світової фінансової системи, оскільки країна залишається одним із найбільших іноземних власників американського держборгу. Додатковий тиск створює і згортання практики позичати дешеву єну для інвестування у більш дохідні активи.
Таким чином, проблеми японської економіки виходять далеко за межі фондового ринку. Поєднання слабкої єни, інфляції, високого боргового навантаження та зміни процентного середовища може змусити Токіо переглядати економічну політику, яка працювала протягом попередніх десятиліть. Токіо може посилити співпрацю з Україною Подвійний удар – протистояння з Кремлем та погіршення економічної ситуації – міг би змусити Токіо скоротити підтримку Києва та переглянути зовнішньополітичний курс. Водночас експерти вважають, що загострення відносин із Москвою може дати протилежний результат. Уряд Такаїті підтверджує незмінність позиції щодо України, зберігає обмеження проти РФ, а у 2026 р. Японія вже спрямувала Києву сотні мільйонів доларів бюджетної допомоги. “Серед можливих кроків – розширення обмежень проти РФ і перекриття схем їх обходу, збільшення допомоги Україні та поглиблення оборонної співпраці з Києвом. Окремим напрямом може стати тісніша координація з G7 – зокрема щодо заморожених російських активів та подальшого обмеження можливостей Москви”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Вікторія Хаджирадєва
