Президент США Дональд Трамп серйозно розмірковує над можливістю фізичного захоплення контролю за нафтовим сектором Ірану. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела. За їхніми даними, у Білому домі розглядають цей радикальний сценарій не лише як спосіб встановлення глобального енергетичного домінування США, а й як найпотужніший важіль тиску на Китай напередодні травневого саміту із лідером КНР Сі Цзіньпіном.
За словами джерел, Трамп упевнений, що переведення енергетичних потоків Ірану у сферу впливу США радикально посилить його переговорні позиції на зустрічі з китайським лідером.
Чиновники адміністрації Трампа зазначають, що геополітичні важелі Пекіна вже помітно ослабли через операції США у Венесуелі та Близькому Сході. Китай, будучи найбільшим світовим імпортером нафти, болісно переживає блокування Ормузької протоки та спровокований війною стрибок цін на енергоносії.
До захоплення США президента Венесуели Ніколаса Мадуро незалежні китайські НПЗ активно скуповували венесуельську нафту із величезними знижками. Зараз Китай, як і раніше, може купувати цю нафту, але вже за ринковими цінами, при цьому його політичний вплив у регіоні зведено до мінімуму.
Така сама схема працювала з Іраном. До початку війни Китай був головним бенефіціаром дешевої іранської підсанкційної нафти. Однак війна на Близькому Сході різко змінила ситуацію.
Навіть недавнє рішення Мінфіну США, що дозволило Індії та іншим країнам скуповувати російську нафту, що застрягла в морі, вдарило по Китаю: танкери, що спочатку йшли в КНР, розвернулися в бік щедріших покупців, що підняло ціни.
Експерти сумніваються у доцільності фізичної окупації іранської інфраструктури. На їхню думку, США достатньо перейти до агресивного силового перехоплення танкерів з іранською нафтою в Аравійському морі – поза досяжністю більшості іранських систем озброєння. Конфіскована нафта може легально розпродаватися сировинними трейдерами на світовому ринку, а виручені кошти будуть назавжди відрізані від Тегерана.