Що таке ChatGPT і як він змінився у 2025 році Підліткам важко встояти перед спокусою списати складну задачу або доручити роботу написати за неї твір. Проте такий шлях веде в нікуди. Адже списування створює лише видимість знань, а головний екзамен перевіряє зовсім інше – вміння думати, аналізувати та мати власну думку. А цих навичок жоден комп’ютер не дасть. “Ми не ставимо заборон на використання штучного інтелекту. Навпаки, ми вчимо користуватися ним розумно. Наша команда створила спеціальні правила та навчальні завдання. Завдяки їм технології стають для підлітків корисними помічниками, які допомагають готуватися до іспитів, краще розуміти предмети та розвивати корисні життєві навички, а не просто шукати легких шляхів”,- заявили в онлайн-школі ThinkGlobal, яка існує в Україні вже 12 років. Щоб розібратися, як безпечно застосовувати ШІ в навчанні, потрібно знати принцип його роботи. Для цього можна уявити надзвичайно розумного віртуального співрозмовника, який “прочитав” і запам’ятав величезний обсяг інформації з інтернету: мільйони книжок, наукових текстів, статей. Але цей бот не мислить і не відчуває тексту так, як людина. Його секрет – це математичні розрахунки. Програма аналізує величезні бази даних і просто вгадує, яке слово, за логікою, має йти наступним. Саме тому його текст виходить гладеньким, правильним і навіть творчим.
Головна зміна, що сталася в 2025 році, полягає в тому, що ШІ перетворився зі звичайного “відповідача на запитання” на репетитора. Творці технологій зрозуміли, що діти часто просто копіюють готові відповіді, тому розробили спеціальні освітні режими.
Про функцію “Study Mode” у ChatGPT зараз активно пишуть відомі світові медіа, такі як Business Insider та The Guardian. Цей режим створений спеціально для того, щоб підштовхувати учня до самостійної роботи, а не дати йому готові відповіді.
Як це працює на практиці:
– жодних готових рішень одразу – якщо учень просить розв’язати задачу, бот не напише відповідь миттєво, а поставить навідне запитання, нагадає потрібне правило чи формулу і запропонує зробити перший крок самостійно, тобто, він поводиться як терплячий вчитель;
– постійний діалог – школяру доводиться спілкуватися з програмою, пояснювати свої думки та розбирати підказки, що змушує мозок активно працювати, а не просто пасивно отримувати відповідь;
– схвалено педагогами – цей режим створювали разом із провідними школами та університетами, щоб він допомагав навчанню і не порушував правила чесної освіти.
Отже, для підлітків буде величезна користь: вони почнуть розуміти саму логіку предмета, навчаться ділити великі завдання на маленькі частини та бачити власні помилки.
Окрім ChatGPT, є й інші варіанти програм ШІ: Google активно розвиває свій освітній проєкт Gemini for Education, а бот Grok від компанії xAI має іншу суперсилу – він вміє шукати інформацію в інтернеті прямо зараз, у реальному часі. Це допомагає, коли треба написати реферат чи зробити проєкт, де потрібні найсвіжіші факти та точні посилання на джерела. Ризики використання ШІ Будь-яка складна технологія має свої недоліки. Важливо знати, якими є слабкі сторони роботів:
– “галюцинації” (коли ШІ вигадує факти) – комп’ютер не знає, де правда, а де брехня, він просто складає слова докупи, і може дуже впевнено вигадати цитату відомої людини, придумати історичну подію або написати помилкову формулу. Тому завжди слід перевіряти важливі цифри, дати та правила за допомогою підручників чи пошуковиків, можна також попросити у бота показати, звідки він взяв ту чи іншу інформацію;
– результат залежить від тексту запиту (промпту)- якщо поставити запитання недбало, то й відповідь буде нудною або неточною, тому дітей потрібно вчити правильно формулювати завдання. Замість короткого, наприклад, “Розкажи про Другу світову” краще написати детально: “Склади план для шкільного твору про причини Другової світової війни для 10 класу. Додай туди головні дати та три різні погляди істориків”;
– упередження та стереотипи – ШІ вчився на текстах людей з інтернету, а там є чимало чужих вигадок, міфів та грубощів, і попри захисні фільтри, цей негатив іноді проривається у відповідях. Тому обговорюйте з дитиною те, що написав бот, розвивайте критичне мислення, щоб вона помічала, коли текст є однобоким чи неправильним;
– зниження розумової активності – це найбільший страх усіх батьків стосовно того, що дитина розучиться думати сама, і якщо використовувати комп’ютер лише як джерело швидких відповідей, так і станеться. Тому слід застосовуйте правило “Спершу власна голова”, щоб син чи донька спочатку спробували виконати завдання самі, а ШІ підключали вже після цього – щоб перевірити себе або знайти цікаві ідеї.
Знаючи ці підводні камені, користуватися цифровими технологіями стає простіше й безпечніше. Поширені запитання Де межа між допомогою та списуванням? Дозволена корисна допомога ШІ є такою:
-попросити бота скласти план для реферату, який учень потім напише сам;
– запитати простими словами пояснення складної теми з фізики чи математики;
– дати програмі свій готовий текст, щоб вона перевірила помилки чи підправила стиль;
– використовувати ШІ для збору ідей під час підготовки творчого проєкту;
– попросити бота зробити міні-тест, щоб перевірити власні знання перед іспитом.
А обман та академічне шахрайство виглядає так:
– коли повністю скопійовано згенерований текст і видано його за власний;
– якщо отримано від бота готове розв’язання рівняння і просто переписано його;
– коли спеціально змінюють деякі слова робота, щоб обдурити шкільні програми перевірки на списування;
– коли списані відповіді за допомогою смартфона прямо під час контрольної роботи чи тестування;
– коли скопійовано написаний програмою код для сайту чи програми на уроці інформатики. Чи потрібно дитині приховувати від ШІ якусь інформацію? Використання будь-яких онлайн-інструментів вимагає суворого дотримання правил цифрової безпеки. Головне – ніколи не ділитися персональною інформацією з чат-ботами, зокрема не можна вказувати:
– своє повне ім’я, прізвище, по батькові;
– домашню адресу, номер школи, геолокацію;
– номери телефонів, email-адреси;
– паролі від будь-яких акаунтів;
– фотографії свої, своєї родини чи скани документів;
– будь-які навчальні дані, що дозволяють ідентифікувати учня (оцінки, посилання на ещоденники тощо). Чи можуть вчителі виявити факт недоброчесного використання ШІ? Прямо – ні, але можуть це зробити побічно. Для цього педагоги звертають увагу на такі маркери, які можуть свідчити про зловживання ШІ:
– надто формальний, безособовий стиль, нехарактерний для учня;
– бездоганна граматика, але слабка логіка та аргументація;
– наявність “галюцинацій” – неіснуючих фактів, цитат чи джерел;
– невідповідність складності тексту віку та рівню знань учня;
– нездатність учня усно пояснити ключові тези своєї письмової роботи або відповісти на уточнювальні запитання вчителя на уроці.
Оксана Тарасенко
