Вибухи на магістральних газопроводах Північний потік-1 та Північний потік-2 у вересні 2022 року стали однією з найбільших інфраструктурних диверсій в історії Європи. У липні 2026 року ця справа набула нового серйозного повороту, коли німецька прокуратура перейшла до стадії офіційних звинувачень. Справа Сергія Кузнєцова
За інформацією провідних німецьких медіа (зокрема ARD, Süddeutsche Zeitung та Die Zeit) та згідно з матеріалами слідства, 1 липня 2026 року Генеральний прокурор Німеччини Єнс Роммель висунув офіційні звинувачення громадянину України Сергію Кузнєцову.
Слідство вважає, що Кузнєцов очолював групу з семи осіб, яка безпосередньо здійснила диверсію на дні Балтійського моря. Німецька прокуратура висуває дуже серйозні кваліфікації злочину:
1. Воєнний злочин — атака на цивільну енергетичну інфраструктуру відповідно до міжнародного кримінального права.
2. Організація вибуху та умисне знищення споруд.
Відомо, що Сергія Кузнєцова було затримано в Італії під час відпустки ще влітку минулого року, після чого його екстрадували до Німеччини. Наразі українець перебуває під вартою у Гамбурзі, де очікує на подальші судові процеси.
За інформацією медіа, до 2015 року Кузнєцов працював у Службі безпеки України (СБУ), а згодом — у Збройних силах України. На момент імовірної диверсії восени 2022 року він був чинним військовослужбовцем ЗСУ. Слідство вважає його координатором та керівником диверсійної групи з семи осіб (куди входили професійні дайвери, спеціаліст із вибухівки та шкіпер). За версією слідства, Кузнєцов командував на борту орендованої яхти Андромеда, з якої група водолазів закладала саморобні бомби з сумішшю гексогену та октогену на глибині близько 80 метрів. Реакція України
Пред’явлення офіційних звинувачень громадянину України з боку одного з ключових європейських союзників — Німеччини — вимагало реакції на найвищому державному рівні. Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції в Дубліні озвучив офіційну позицію Києва щодо цього процесу.
“Ми поки не знаємо всіх подробиць цього процесу. Ми не отримували офіційно всіх деталей, принаймні я їх не бачив. Відповідні органи наших країн зв’яжуться один з одним, і коли ми отримаємо більше подробиць, напевно, зможемо відреагувати. Поки що зарано говорити”, — підкреслив президент. Геополітичний контекст
Справа Сергія Кузнєцова створює делікатну ситуацію у відносинах між Берліном та Києвом.
З одного боку, для Німеччини розслідування руйнування газопроводів є питанням національного престижу та дотримання закону. Генеральна прокуратура ФРН діє автономно і зобов’язана довести слідство до кінця, незалежно від політичної кон’юнктури. Кваліфікація дій українця як воєнного злочину (через те, що газопровід вважається цивільним об’єктом) створює неприємний юридичний прецедент.
З іншого боку, уряд канцлера Олафа Шольца намагається чітко розмежувати кримінальне розслідування дій окремих осіб та міждержавну співпрацю. Німеччина залишається другим за обсягами донором військової та фінансової допомоги Україні, і офіційний Берлін неодноразово наголошував, що результати розслідування щодо Північних потоків не вплинуть на підтримку Києва у війні проти Росії.