Данія відмовилась допомагати німецькому слідству в розслідуванні справи про підрив газопроводів Північного потоку у 2022 році. Про це повідомив данський мовник DR, який ознайомився зі 108-сторінковим німецьким обвинувальним актом у справі Північного потоку, який не оприлюднювали.
В обвинувальному акті, датованому 26 червня, зазначається, що коли у німецьких слідчих виникла потреба вдатися до традиційних допитів капітанів портів та інших яхтсменів, що у відповідний період – у середині вересня 2022 року – напевно бачили яхту, яку використовували ймовірні виконавці підриву, вони не всюди змогли це зробити. У внутрішньому документі німецьких правоохоронних органів зазначено, що данська влада – на відміну від влади Швеції та Польщі – відмовилася надати допомогу Федеральній поліції Німеччини у кримінальному розслідуванні підриву.
“Данські органи влади відмовилися проводити розслідування на островах Борнгольм та Крістіансьо через можливу загрозу державній безпеці”, – зазначають німецькі прокурори в огляді справи, наведеному у вичерпному обвинувальному акті.
Згідно з документом, відмова данської прокуратури в Копенгагені датована 14 лютого 2024 року. При цьому опитані DR данські експерти сходяться у тому, що відмова Данії надати союзникові допомогу виглядає дивно, адже досі правова співпраця між країнами була тісною.
Хоча, за словами професорки права Біргіт Фельдтманн, відмова данської влади надати допомогу німецьким органам у розслідуванні є “незвичайною”, Копенгаген має законне право відхилити запит про правову допомогу, у тому числі від інших країн ЄС та близьких союзників, таких як Німеччина.
Вона додала, що такий запит можна відхилити, зокрема посилаючись на те, що він може поставити під загрозу інтереси Данії. Це законна підстава.
Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою – громадянину України Володимиру Журавльову, якого 19 серпня заарештували в Пулі під час зйомок голлівудського фільму на підставі європейського ордера на арешт у справі Північних потоків.
Раніше Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення громадянину України Сергію Кузнєцову. Йому інкримінують співучасть у воєнному злочині – атаці на цивільну інфраструктуру. За версією німецького слідства, Кузнєцов та інші підозрювані нібито діяли як військовослужбовці України.
Водночас Україна заперечує встановлену причетність держави, її органів чи посадовців до підриву газопроводів.
